Панічна атака чи серце: коли кардіолог, а коли психіатр

Серце калатає так, що чути у вухах. Не вистачає повітря, холодніють руки, тремтить усе тіло, паморочиться голова, а в голові одна думка: «Зі мною щось страшне». Через десять-двадцять хвилин стає легше, але страх залишається: що це було — серце, тиск чи «нерви»? Панічна атака й серцеві захворювання мають багато спільних проявів, і розрізнити їх «на око» неможливо. Розберемось, що спільного між ними, коли йти до кардіолога, а коли — до психіатра, і які ознаки вимагають викликати швидку допомогу.

Чому ці стани так схожі

Під час панічної атаки організм вмикає реакцію «біжи чи бийся»: викидається адреналін, серце б'ється швидше, дихання стає частішим і поверхневим, дрібні судини звужуються. Звідси серцебиття, відчуття нестачі повітря, оніміння чи поколювання в пальцях і навколо губ, запаморочення, пітливість, тремтіння, нудота, відчуття нереальності й страх втратити контроль чи померти. Майже те саме людина може відчувати і при аритмії, і при проблемах зі щитоподібною залозою, анемії чи гострому стані з боку серця. Саме тому першу в житті подібну атаку потрібно обстежити, а не просто «перечекати».

Ознаки, які частіше вказують на панічну атаку

• напад розвивається швидко, досягає піку приблизно за 10 хвилин і минає, як правило, протягом пів години;
• виникає на тлі сильного хвилювання чи перевтоми, але іноді — «ні з того ні з сього», навіть уночі;
• супроводжується швидким поверхневим диханням, поколюванням у пальцях і біля рота;
• повторюється, а людина починає боятись нових нападів і уникати місць чи ситуацій, де вони траплялись;
• після обстеження серця й аналізів відхилень не знаходять.

Але цей перелік — не інструмент самодіагностики. Біль чи тиск у грудях, особливо при навантаженні, віддача в руку, щелепу чи спину, холодний піт, непритомність — ознаки, які потребують негайної уваги, незалежно від того, схоже це на «нерви» чи ні.

Коли починати з кардіолога чи терапевта

Спочатку необхідно виключити фізичні причини. Зверніться до кардіолога чи терапевта, якщо:

• напад стався вперше в житті;
• вам понад 40 років чи є фактори ризику: підвищений тиск, цукровий діабет, високий холестерин, куріння, серцеві захворювання в родині;
• напади виникають під час фізичного навантаження;
• серцебиття супроводжується болем у грудях, перебоями, непритомністю чи вираженою задишкою;
• ви вже мали «перебої» чи тахікардію й хочете переконатись, що серце здорове.

Лікар проведе огляд і призначить обстеження: ЕКГ, за потреби добове моніторування ритму (холтер) та УЗД серця, а також базові аналізи — глюкозу, загальний аналіз крові, феритин, показники щитоподібної залози. Записатися: консультація кардіолога в МЦ «Доктор Царук» (прийом веде Брунарська Алла Володимирівна), ЕКГ, холтер-моніторинг, УЗД серця. Для початку обстеження також підходить консультація терапевта.

Докладніше про порушення ритму, які теж можуть давати відчуття страху й «замирання» серця, — у статтях «Серцебиття і перебої в серці: коли це норма, а коли потрібно терміново до лікаря» та «Екстрасистолія: норма чи привід для тривоги?», а про ранні сигнали проблем із серцем — у статті «5 ранніх ознак проблем із серцем».

Що ще варто виключити

Схожі напади можуть бути пов'язані зі щитоподібною залозою (надмірна активність), падінням цукру в крові, анемією, надлишком кофеїну чи енергетиків, відміною алкоголю чи окремих препаратів. Дуже рідко причиною є гормонально активні пухлини надниркових залоз. Тому, окрім серця, лікар може порекомендувати перевірити гормони й цукор: про базові показники — у статті «ТТГ: норми, відхилення та консультація ендокринолога». Записатися: консультація ендокринолога.

Коли потрібен психіатр

Якщо серце й інші органи обстежено, відхилень не знайдено, а напади повторюються — настав час звернутись до психіатра. Зверніться до нього, якщо:

• напади повторюються чи ви постійно чекаєте нового;
• ви починаєте уникати транспорту, натовпу, самотності чи інших ситуацій через страх нападу;
• тривога, внутрішня напруга, безсоння чи тривожні думки заважають роботі, навчанню та стосункам;
• спостерігаєте зниження настрою, втрату інтересу до звичних справ;
• намагаєтесь «лікувати» себе алкоголем чи заспокійливими без призначення.

Паніка — це не слабкість характеру й не «вигадка», а стан, який добре піддається лікуванню. Психіатр оцінює симптоми під час розмови, за потреби використовує перевірені опитувальники, пояснює, що відбувається в організмі, і підбирає лікування — психотерапевтичне, медикаментозне чи їх поєднання. Прийом у центрі розрахований на тривалу розмову — до години. Записатися: консультація психіатра в МЦ «Доктор Царук». Прийом ведуть Бугайчук Вікторія Михайлівна і Мацібора Дмитро Олександрович.

Докладніше про суміжні стани — у статтях «Вегетативна дисфункція: симптоми, ознаки та лікування», «Іпохондричний розлад: коли тривога за здоров'я — це хвороба» та «Астеноневротичний синдром: коли варто звернутися до лікаря».

Що можна робити під час нападу

• сядьте чи прихиліться до опори, не намагайтесь «розходити» напад бігом;
• дихайте повільно: вдих через ніс на 4 рахунки, повільний видих на 6 — кілька хвилин поспіль;
• зосередьтесь на зовнішніх відчуттях: назвіть пʼять предметів, які бачите, чотири, які можете торкнутись, три звуки, які чуєте;
• нагадайте собі: напад має початок і кінець, зазвичай він минає за кілька хвилин;
• попросіть когось побути поруч.

Це допомагає зменшити виразність нападу, але не замінює обстеження: якщо симптоми нові чи незвичні, потрібен лікар.

Що допоможе зменшити частоту нападів

• обмежити каву, енергетики й нікотин, не вживати алкоголь «для заспокоєння»;
• налагодити сон і регулярне харчування;
• щодня рухатись: ходьба, плавання, легкі тренування;
• вчитись техніки дихання й розслаблення;
• не відкладати звернення по допомогу, якщо напади повторюються.

Коли не можна чекати — телефонуйте 103

• сильний біль чи стискання в грудях, особливо з віддачею в руку, щелепу чи спину, холодним потом і нудотою;
• непритомність чи її загроза;
• виражена задишка, відчуття, що ви задихаєтесь, синюшність губ;
• раптова слабкість чи оніміння з одного боку тіла, порушення мови чи зору;
• напад, який не минає і супроводжується погіршенням стану.

Якщо у вас з'являються думки завдати собі шкоди чи вам здається, що жити далі неможливо, не залишайтесь наодинці з цим: розкажіть близькій людині, зверніться до лікаря чи до найближчого відділення невідкладної допомоги, а за безпосередньої небезпеки телефонуйте 103.

Простий алгоритм

• Перший напад, вік 40+, фактори ризику, напад під час навантаження → кардіолог чи терапевт, ЕКГ, за потреби холтер і УЗД серця.
• Серце обстежено й у нормі, напади повторюються, є страх нових нападів → психіатр.
• Серцебиття, схуднення, пітливість, тремтіння → також ендокринолог, перевірка щитоподібної залози.
• Біль у грудях, непритомність, виражена задишка, неврологічні ознаки → негайно 103.

Головне

Панічна атака виглядає й відчувається як катастрофа, хоча сама по собі не є небезпечною для життя. Але щоб впевнитись у цьому, спочатку потрібно виключити фізичні причини, і лише тоді можна спокійно працювати з тривогою. Кардіолог перевірить серце, а психіатр допоможе зрозуміти, що відбувається, і навчить жити без постійного страху нового нападу. Звернутись по допомогу — не слабкість, а найкоротший шлях до полегшення.

Записатися на консультацію в Івано-Франківську — за телефонами +38 (098) 118 14 14, +38 (066) 813 01 60 або через сайт Медичного центру «Доктор Царук»: кардіолог, психіатр, ЕКГ.