Тики у дітей - лікувати чи не лікувати?

Тики у дітей - лікувати чи не лікувати?

Ви помітили, що у вашої дитини виникли стереотипні повторювані рухи по типу частого кліпання, підіймання брів, рухів плечима, здригання? Або ж ви тривало лікуєте покашлювання, «гмикання» носом, але вони не минають?

Чому виникають такі симптоми та до якого фахівця слід звернутися?

Такі нав’язливі рухи називають тиками. Це досить поширена патологія нервової системи у дітей та зустрічається приблизно у 12% дітей, а серед дітей до 10 років частота ще вища – 20%. Тики виникають у віці від 3 до 18 років, але найбільший пік припадає на 7-11 років.

Чому потрібно звертатися до дитячого невролога?

По-перше, невролог зможе диференціювати тикозний розлад від більш загрозливих станів, оскільки чимало захворювань нервової системи можуть супроводжуватися появою гіперкінезів – мимовільних насильницьких рухів. При потребі вам будуть призначені додаткові методи обстеження.

По-друге, разом з лікарем ви зможете підібрати оптимальний шлях лікування вашої дитини.

Що слід пам’ятати батькам дитини із тикозним розладом?

  • Тики можуть спонтанно зникати та знову з’являтися
  • У деяких дітей буває відразу кілька видів тиків, іноді вони можуть набувати характеру складних ритуалів
  • Довільне стримування тиків викликає неприємні відчуття, що сприяють їх посиленню, тому не варто змушувати дитину припинити тики
  • На жаль, часто саме батьки та сімейна модель поведінки є причиною виникнення тиків

Вважається, що тикозні розлади минають до 14-18 років, проте можливі наслідки у дорослому віці: тривожні розлади, патологічний потяг до азартних ігор, аутоагресія, антисоціальна поведінка та інші.

Лікування тикозного розладу включає комплекс поведінкових заходів (обмеження гаджетів, режим дня, достатній сон, уникнення психотравмувальних ситуацій), роботу з психологом, фізіотерапевтичні методики, медикаментозне лікування.

Медикаментозне лікування є показаним, якщо тики заважають соціальній адаптації дитини. Проте доцільність призначення фармакологічних середників, як і лікувальну стратегію загалом, визначає лікар-невролог на основі комплексного індивідуального підходу до дитини та сім’ї.

Дитячий лікар-невролог Ліскевич Ірина Ігорівна

Лікування
варикозу
Закрити