Захворювання, яке виникає внаслідок утворення каменів (конкрементів) у органах сечовидільної системи. Найчастішою формою сечокам'яної хвороби є нирковокам'яна хвороба (нефролітіаз, лат. nephrolithiasis), що проявляється відкладанням конкрементів у нирках. Звідти вони можуть потрапляти до сечоводів і залишатися там або проходити надалі до сечового міхура і по уретрі назовні. Просування каменю з нирок до уретри може призводити до відчуття болю, розвитку ниркової кольки. У деяких випадках утворення конкрементів може первинно відбуватися у сечовому міхурі (цистолітіаз, лат. cystolithiasis), що призводить до його подразнення і подальшого запалення
Етіологія вивчена недостатньо. До факторів, що сприяють виникненню, відносять вроджені та набуті зміни сечових шляхів, їхню інфекцію та дискінезії. Особливу роль грають порушення обміну речовин (так звані сечові діатези — сечокислий, уратний, пуриновий, щавелекислий, фосфорно-кальцієвий). Утворення каміння у сечовій системі можуть зумовлювати гіперпаратиреоз, інші ендокринопатії, пошкодження кісток, гіпервітаміноз D, гіповітаміноз А, тривалий прийом лугів і солей кальцію. Сприяють виникненню нефролітіазу хвороби ШКТ та печінки, споживання забагато мінералізованої води і т. д. В основі утворення каміння лежать зміни колоїдної рівноваги у тканинах організму, а також ниркової паренхіми. До сечокам'яної хвороби можуть призвести й інфекція сечових шляхів, зловживання солоними стравами, постійне порушення обміну речовин в організмі, застій сечі.
До категорії ще не додано відгуків