Шкідливі звички у дітей консультація дитячого психіатра

Один із найпоширеніших приводів для звернення до психологів з дітьми дошкільного віку - це різноманітні «нав'язливі рухи».

Іноді їх називають «патологічні звички». Наведемо список найпоширеніших:
· ссання пальця, предметів;
· кусання та гризіння нігтів;
· ритмічне розгойдування головою та тулубом.

Всі ці звички часто поєднує те, що це прояви нервової напруги.
Їх функція-зменшити переживання дитини і зняти емоційну напругу.

До психіатрів із такими проявами, на жаль, звертаються не насамперед.
Спочатку в хід зазвичай йде неврологія.
Але проблема в тому, що як тільки один прояв нарешті переможений, дуже швидко з'являється нова форма.

У цій справі потрібно чітко розуміти, що проблема викликана нервовим збудженням, що є першопричиною, а сам прояв лише спосіб з ним упорається.
Дуже складно описати загальні причини появи всім дітей, оскільки, зрозуміло кожен випадок унікальний. Але при цьому кожна звичка має спільні риси.

❌Смоктання великого пальця (язика, облизування верхньої губи, смоктання соски до 3-4 років).
Смоктання великого пальця заповнює нереалізований інстинкт ссання і зменшує занепокоєння, заспокоює,
заколисує, пом'якшує тяжкість самотності, приглушує фізичний біль. Починає з'являтись у дитини близько 6 місяців. Найчастіше буває у дітей з флегматичним темпераментом внаслідок відсутності грудного вигодовування, раннього переходу до пляшки з соскою з широким отвором,
в результаті чого дитина занадто швидко поглинає їжу і не встигає насмокатися настільки, наскільки їй хочеться. Недолік материнської ласки, теплого поводження, передача малюка на виховання родичам та няні.
Рекомендації.
Не можна карати та соромити за таку прихильність. Говорити про це,
підкреслювати та закріплювати патологічну звичку постійними нагадуваннями. Відбирати улюблений предмет, який смокче дитина.
Найкращою тактикою попередження та усунення цієї звички є не боротьба, а встановлення довірчого контакту з дитиною, своєчасне заспокоєння та зняття занепокоєння.

❌Кусання або гризіння нігтів
Кусання та гризіння нігтів, як і ссання пальця, повертає дитину в період дитинства. Гризіння нігтів – звичка, що легко виникає, яка носить мимовільний характер і позбутися її надзвичайно важко.
Під час гризіння нігтів у дитини відбувається вихід агресії та напруженості, психологічного дискомфорту та роздратування.
Він просто отримує задоволення. Якщо дитина не висловлює свої переживання і негативні емоції, то вони збираються у нього і знаходять такий вихід.
Рекомендації.
Не можна перевантажувати дитину інтелектуально на шкоду іншим сторонам психічного розвитку.
Не можна забороняти та карати його за цю патологічну звичку. Говорити дитині про гризіння нігтів,
цим фіксуючи словами у свідомості цю звичку.
Необхідно навчити дитину адекватним способам вираження агресії. Дозволяйте дитині вільно і адекватно виражати свою агресію і гнів, що накопичився. Вчіться розуміти, що відбувається з дитиною, перемикайте та відволікайте її увагу в момент гризіння нігтів.
Зменшіть надмірні вимоги до дитини. Необхідно налаштуватись на тривалий період згасання цієї звички, який приблизно дорівнює періоду її протікання.

❌Ритмічне розгойдування головою та тулубом.
Найчастіше пов'язано з труднощами засинання (дитина сама себе заколисує); недостатнє емоційне та матеріальне середовище.
Але ця ситуація також часто пов'язана з ураженнями ЦНС, і вимагає спеціального медичного лікування (неврологія).
Поради.
Важливо з'ясувати, чи сняться дитині кошмари, чи боїться вона темряви і чи може залишатися один у кімнаті. Не варто фіксувати увагу на звичці.
Довірче, емоційне та тепле спілкування батьків з дитиною.
Можна перед сном зайнятися з дитиною спокійною цікавою справою. Наприклад, почитати книгу, прийняти розслаблюючу ванну, послухати класичну музику.

ПС: Таким чином, «патологічні звички» є ознакою підвищеної нервової збудливості та досить важко піддаються корекції.
Дорослі можуть і повинні уважно поставитися до подібних проявів і допомогти дитині впоратися з ними. Зрозуміти та виявити причини нав'язливих рухів, дати рекомендації як з ними впоратися завжди допоможе досвідчений психолог.